Традиції і ритуали ЧИ звичаї та обряди?

velukden2Багато українців сьогодні повноцінно не розуміють наше рідне поняття «звичай» і разом з цим не бачать ніякої різниці між ним та традиціями, обрядами і ритуалами. Тож давайте спочатку розберемося з розуміння цих явищ. Звернімося до тлумачного словника.
Звичай – загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін.
Традиції – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.

Обряд – сукупність установлених звичаєм дій, пов'язаних з побутовими традиціями або з виконанням релігійних настанов.
Ритуал – вироблений звичаєм або запроваджений порядок здійснення чого-небудь; церемонія, церемоніал.
В принципі з вище сказаного можна зробити висновок, що пари звичаї-традиції та обряд-ритуал є тотожними поняттями. Проте для українців все ж існує суттєва відмінність, яку потрібно знати. І вона полягає в тому, що звичай і обряд – це рідні українські слова, а традиції і ритуал – запозичені: традиції походить від латинського traditio – передача, відданя, а ритуал також від латинського ritus – обряд.
По суті слова «традиції» та «ритуал» є клонами, але з втраченим для нас предковічним змістом. Натомість наші рідні слова несуть прадавню енергію та зміст, що вкарбовують ці поняття у нашу свідомість.
Так, слово «звичай» походить імовірно від сполучення «з вічності». Це вказує на те, що в звичай вкарбовуються правила та порядок закладений з вічності, тобто з початку буття. Слідування цим правилам дає можливість людям продовжити у вічності свій рід… Інше тлумачення цього слова може пов’язуватися зі сполученням «з віче», тобто правила узгоджені та прийняті на віче, раді громади. Таким чином цей порядок передбачав взаємну згоду та об’єднував зусилля людей на шляху до спільної мети.
В свою чергу слово «обряд» є однокореневим з такими словами: порядок, врядування. Це слово означає створення ряду – структури – ладу. Обряд – це дії, спрямовані на впорядкування та владнання чого-небудь.  Причому, це священні та образні дії, що дають ефект на енергетичному рівні. Так, весільний обряд спрямований на зміцнення новоствореної родини і має вкарбуватися вічним образом незгасного кохання та високої відповідальності у свідомість молодих. Обряди вікових посвят для дітей закріплюють їх певний рівень розвитку і встановлюють цілі  для подальшого росту. Козацькі обряди гартують воїнський дух і готують козака до майбутніх герців і т.д.
Як бачимо, наші рідні поняття «звичай» і «обряд» несуть для нас глибокий образний зміст, що здатен збуджувати генетичну пам'ять. Тому закликаємо усіх застосовувати саме ці слова і розуміти їх значення.
Узагальнюючи, хочемо зробити висновок: «звичай це узгоджений правічний порядок буття, а обряди – це засоби втілення цього порядку в дійсність.»
 

Залишити відповідь