Багато українців сьогодні повноцінно не розуміють наше рідне поняття «звичай» і разом з цим не бачать ніякої різниці між ним та традиціями, обрядами і ритуалами. Тож давайте спочатку розберемося з розуміння цих явищ. Звернімося до тлумачного словника.
Звичай – загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуті якого-небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін.
Традиції – досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.
Звичай завжди вів наш народ до перемог, давав сил вижити серед ворогів і створював середовище для творчості та розвитку. В добу Запорізької Січі звичай розцвів з новою силою, він утвердив самоврядування українців, як гуманний народ, що показав світу людські відносини в той час, коли Європа спала в рабстві та насильстві. Саме рівноправні взаємини між українцями дали можливість проіснувати Козацькій республіці більше 300 років. Так було і раніше на Праукраїні (до і при Київській Русі). А безперервний зв'язок поколінь в культурі та історії забезпечив перемоги живим, тому що «мертві тримають живих» (Г.Лебон).
