Tag Archives: Антоніна Литвин

12079195_10208092052318331_1807126069690927797_n

Лекція «Батько і Мати – сув’язь поколінь»

12079195_10208092052318331_1807126069690927797_nВ суботу 5 листопада 2016р. Школа Батьків-Матерів України проводить лекцію на тему «Батько і Мати – сув’язь поколінь», яка почнеться о 12.00 в Музеї Івана Гончара, м.Київ, вул. Лаврська, 19.
 
У долоньках маленької дівчинки майбутнє нашої України, тож, яке зерня засіється в її душу – таким і буде майбутній врожай. А кожен хлопець – це козак, а значить захисник Матері-України, борець за її волю та поступ. Саме такий образ з правіку вкарбувався в українські родини і дав змогу нам зберегти пам'ять народу та шлях до світлого майбуття.

Детальніше

aC_sKWTtPmE

Лекція «Весняна обрядовість українців»

aC_sKWTtPmE- Ой Весна Весна Днем Красна,
Що ж Ти Весно принесла?
– Принесла я Вам Літечко
Ще й Запашненьке Зіллячко,
Ще й Зеленую Травицю
І Холодную Водицю

З настанням весни все довкола в нашій природі оживає. Весь світ наповнюється енергіями руху, життя та розвитку. Кожен день сповнюється все більшої кількістю сонячного світла і тепла. Все це щороку надихає людину на творення та нові відкриття.

Детальніше

Лекція «Глибинний потенціал здібностей українця»

   
W7L5Rwy7A8k  Всіх нас захоплюють розповіді про людей з надзвичайними здібностями, адже вони розкривають широке коло можливостей для людини та переносять її на зовсім новий ментальний, культурний і фізичний рівень. Чимало таких розповідей зосереджено в народній творчості, релігійних книгах, а також і в історичних документах. І вся ця інформація породжує не тільки захоплення, але й змушує замислитися, чи це є правда, чи вигадка, та й взагалі, від чого залежить володіння, здавалося б, надзвичайними здібностями?.. 

Детальніше

Pryroda

Лекція «Екологія природи. Екологія душі» від Школи Батьків-Матерів України 15.11.2014р.

PryrodaО скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать…
     П. Тичина
   Хто ми та звідки? У чому сенс нашого буття? Це найбільші філософські питання, відповіді на які людство шукає віками… В дечому людство наблизилось до розкриття таїни буття, та багато в чому ми збилися з шляху до істини і знехтували найбільшим її джерелом…
   А що ж це за джерело? Відповідь очевидна – це довколишній світ, який наші пращури назвали Матінкою-Природою. Природа у своєму щоденному прояві відображає найвищі закони буття, які спрямовують життя до творення та розвитку. І правильно взаємодіючи з нею, людство може отримати всі жадані відповіді.

Детальніше

genetyka

Збереження генетичної сутності – невмирущість нації!

genetyka«Українці — це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулася амнезія історичної пам’яті і якісні втрати самого національного генотипу. Образ її спотворювався віками, їй приписувалася мало не генетична тупість, не відмовлялося в мужності, але інкримінувався то націоналізм, то антисемітизм. Велике диво, що ця нація на сьогодні ще є, вона давно вже могла б знівелюватися й зникнути. Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі… Вона чекає своїх філософів, істориків, соціологів, генетиків, письменників, митців. Неврастеників просять не турбуватись.»
Ліна Костенко
   Зв'язок між поколіннями роду є стежиною, якою Людина сміло прямує до Бога, до світу Творця, який вдихнув в неї енергію Життя заради просвітлення та ще вищого творіння…

Детальніше

волхв

Шлях прозріння

Думки у простір свідомості.
Подружжя кобзаря Василя Литвина та поетеси Антоніни Гармаш-Литвин.
Громадський рух "До Пракоріння".

Українці

Знайди свою Долю. Звичай поєднання пар

 
До Пракоріння   
   Із незбагненної глибини буття доходять до нас відомості про дивовижну таїну продовження роду. Людину весь час цікавило, а звідки з’явилась та чи та рослина, комашка, тварина? Створювались міфи, легенди, перекази, які пояснювали походження всього живого. А сама людина звідки взялася? То Боже творіння! І до цього часу, незважаючи на ґрунтовні наукові дослідження, немає остаточного незаперечного ствердження про походження людини, і все далі у глибину віків відсувається вік існування людини на землі, бо давніші і давніші викопні свідчення про це.
   Про розмноження рослин і тварин наука має ґрунтовні  дослідження – тут не залишилось таємниць. Та й про людину вже, начебто, все відомо, медицина сягнула можливості втручатися у фізіологічний розвиток людського організму, щось попереджати, цілеспрямовувати, видаляти, вживляти. Навіть навчилися (нібито) сприяти чи зупиняти зачаття.
Та життя вносить свої корективи. На сьогодні вчені дійшли висновку: характер, здібності, особливості поведінки, творчий потенціал подібні у людей, народжених під одним сузір’ям. І незважаючи на різницю вікову – проступають спільні риси. Отже, мусимо визнати, що давня астрологія, яку відкинуто як непотріб, є повноцінним розділом науки.

Детальніше

pravda.jpg

Легенда про Правду і Кривду

  pravda.jpg Коли людство, освячене божою ласкою, тихо і мирно жило на землі, заздрісний і злий дух мучився миром і злагодою між людьми. Витворив тьму-тьмущу нечисті, що пішли по світу і спідтиха-тиха розтлівали людські душі.
   І розлилася гидь по світу, і людство тонуло в болоті нечестивих дій. Страждали і мучились чисті душі, невразимі до зла.
   І тоді Бог послав одній благочестивій сім’ї двох діток-близняток, дівчаток: одна-утішниця, розрадниця стражденних, друга несла світло правди, будила совість і добро у заблукалих душах. Батьки знали про призначення доньок і були повні рішучості виховати їх у заданому дусі.
   Сполохалася нечисть, почувши небезпеку, підстерегли, коли батько ніс на першу купіль своїм доням непочату воду, вкинули краплю отрути в те відерце, що було у лівій руці. Друге відерце не встигли огидити.
   Скупала мати доньок, і отруєна вода дісталась Утішниці.
   Росли дівчата, і помітила мати, що одна донька не така, яку провіщав їй Бог. Нещирість, омана, облуда, зрештою просто брехня бриніли в її словах, діях.
   Коли настав час послати їх між люди, як призначено, мати пошила різний одяг дочкам, аби люди пізнавали, і не слухали Утішницю.
   Пішли дівчата по світу, зустрічали їх за одягом, бо поширилась чутка швидко. Правдосвітлу зустрічали кругом шаною і увагою, і розкривалися очі заблукалим, і прокидалось добро в поснулих.
 

Детальніше

skif i amaz

Єднання двох – велика сила

skif i amaz   Було це в сиву давнину, коли над нашим багатим і щедрим краєм весь час чатувала загроза: налітали, як хижі круки, чужинці, крали людей у рабство, грабували і вбивали…
   Та були сили, які стояли на захисті – таємниче військо, все життя яких віддавалося святій справі: обороні рідного народу!
   Були там і чоловіки, і жінки. Війська діяли і окремо, і разом, у великій єдності і згоді.
   У кожному поселенні були волхви, – характерники-старійшини, які відбирали поповнення військам. Це був тривалий процес, і що найдивніше – це була подружня пара, що до свого одруження проходила, складні випробування на вірність і сумісність. Одружившись, вони народжували дочку і сина і вирощували їх до семирічного віку. А потім вирушали до війська, залишивши дітей під опіку родичів.
   Оповідь ведеться про одну таку подружню пару.
   Попрощавшись із дітьми, рідними і близькими, мандрували вони до місця свого призначення – війська святих лицарів та берегинь рідної землі.
   Дійшовши до тих місць, відшукали храм посвяти. Це був священий гай, де все буяло і цвіло, де кожна квіточка співала хвалу життю, а кожне дерево шепотіло мудрі слова.
   Вилинули жриці храму – оточили увагою і ласкою, провели дивовижний обряд посвячення воїнів-оборонців рідної землі, рідного народу, справедливості, світла і добра!
   Проводжаючи, головна жриця наказувала: «Бережіть те, що між Вами народилось і пройшло крізь випробування. А ти, козаче, пам’ятай: твоя половинка, – твоя наснага, – через неї мати-Земля вливатиме в тебе силу. Без неї тобі зле буде».
 

Детальніше

sokil

Легенда про сокола

 

sokil
Було це тоді, як над Січчю Запорізькою зависла петля, що ось-ось мала затягтися смертильним порухом. Козацтво вирувало: військо обступило! Вороже? Не вороже?.. Браття-Слов’яни, а з чужим генералом… Облягли козацький стан.
– Не проливати братню кров! Не годиться!
– Розігнати вражу силу! Хто їх кликав сюди?
– Гріх! Бог покарає за кров християнську… Підемо з іконою Божої Матері!
Ходив-блукав поміж козаків молодик завзятий, хоробрий та днесь розгублений: що робити? Завтра, або кров братня потече, або навіки згине вільне козацтво, застогне у ярмі люд, а царські генерали замуштрують козацькі полки.
І раптом сяйнула думка: вони такі самі, як ми! А що як їх до козацького війська прийняти, а генерала чужинця, геть нагнати… Задумав – зробив!
І так палко говорив, такі щирі були слова, така знадлива думка, що зануртувала в гарячих головах згода, душу збурунив подих волі, задзвеніло:
– Мы с вами едины!
Нагло загримів постріл – козак повільно падав, а генерал-чужинець зле посміхався:
– Чтобы не повадно было возмущать бесхитростные души!
 

Детальніше