Збереження генетичної сутності – невмирущість нації!

genetyka«Українці — це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулася амнезія історичної пам’яті і якісні втрати самого національного генотипу. Образ її спотворювався віками, їй приписувалася мало не генетична тупість, не відмовлялося в мужності, але інкримінувався то націоналізм, то антисемітизм. Велике диво, що ця нація на сьогодні ще є, вона давно вже могла б знівелюватися й зникнути. Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі… Вона чекає своїх філософів, істориків, соціологів, генетиків, письменників, митців. Неврастеників просять не турбуватись.»
Ліна Костенко
   Зв'язок між поколіннями роду є стежиною, якою Людина сміло прямує до Бога, до світу Творця, який вдихнув в неї енергію Життя заради просвітлення та ще вищого творіння…

   Як день та ніч, існують сутності Світла та Пітьми, що проявлені у різних вимірах нашого буття.  Світло веде нас не тільки зримими шляхами, але й просторами почуття та розуму, а Пітьма в свою чергу прагне збити нас зі шляху до світу праведного. Борня ця між Світлом і Пітьмою за душу людську триває вже віками. Тож людина сьогодні має вберегти свою сутність та запалити в собі внутрішній вогонь, що осяє будь-яку пітьму, аби пройти свій шлях та вберегти стежину для своїх нащадків.
   Для цього нам потрібно чітко виявляти засоби, що прагнуть збити нас зі шляху та розірвати зв'язок поколінь. Одним з таких інструментів є шкідливі звички, які руйнують родовий звичай, що є нашим вірним дороговказом.Саме цій проблемі була присвячена лекція «Школи майбутніх Батьків-Матерів України», яка відбулася 14 грудня 2013р. в музеї Івана Гончара.
   Надаємо вашій увазі основні відомості з лекції.
Легенда про чортівський подарунок
(за переказом поетеси, знавця народної творчості Антоніни Іванівни Литвин)
   Колись давно-давно жив чоловік, який мав велику родину. І мали вони поле. Та поле те було кам’янисте, поросле кущами та ще й невеличке. Та що поробиш – мусив чоловік обробляти те, що мав…
І от одного ранку чоловік зібрався йти до праці в поле,  а жінка йому дала лише невеличкий шматочок хліба, бо більше не було чого в них взяти. Поїхав чоловік на поле та й взявся до роботи. Працював він важко і довго та й втомився. Вирішив піти перепочити та підкріпитися окрайцем хліба…
   А тим часом зла сила – Вельзевул, як завжди, ще з ночі зібрав всіх чортів і дав наказ йти та робити усіляку шкоду людям. І от мале чортеня бігало-бігало та й не знайшло, як це комусь нашкодити. Як бачить: окрайчик хліба лежить – взяло та й з’їло його.
   Прийшов чоловік до пенька, біля якого залишив хліб, побачив, що його немає, облизався та й пішов далі голодний працювати.
   Ввечері Вельзевул скликає чортівську силу і розпитує, хто якої шкоди наробив. Той греблю розгатив, той посварив чоловіка й жінку, ще один держави між собою посварив, а мале чортеня вискакує та й каже: «А я в чоловіка останній шматок хліба з’їв!»Вельзевул подумав та й каже: «І навіть на нашу чортівську етику ти недобре зробив. Тому я тебе покараю: ти повинен рік відслужити цьому чоловікові.»
   І от сидить родина чоловіка ввечері і раптом чує стук у двері. Заходить здоровий парубок та й каже: «Доброго вечора! Панове господарі, візьміть мене до вас на службу!», а чоловік йому: «Ой, та нічого в нас такого робити та й заплатити тобі нічим.» А юнак продовжує: «Та нічого, якось розберемось. Я тобі буду у всьому допомагати, все, що скажеш робитиму, а ви мені хоч де поспати та що поїсти дайте. До речі, а вечеря вже готова?» «Та де там…» – промовляє жінка. «Ну тоді я зараз!» – кудись метнувся новоприбулий гість. Через деякий час юнак повернувся з мішком борошна та всяким наїдком. Родина зраділа, жінка наварила вечері, всі поїли смачно та й полягали спати.
   На наступний день чоловік поїхав зі своїм слугою в поле. Прибули. Глянув юнак на стару коняку та на «сухого», виснаженого чоловіка та й каже: «Ви лягайте, відпочиньте, а я все зроблю.» Чоловік радий, взяв та й ліг спочити під кущем. Тільки приліг і почав дрімати, як чує, його будять: «Вставайте, я вже все зробив,» – мовить до нього юнак усміхаючись.  А й справді: на полі все каміння знесене на межу, всі корчі викорчувані, нивка, як пух. Пора засівати: «А зерно у вас є?» – «Та де там…» – «Ну тоді ходімо до якогось багатія в селі та й наймемося до нього молотити колосся, а платою нам буде зерна стільки, скільки я зможу на плечах винести.» Пішли вони та й найнялися до якогось багатія, той погодився на таку плату, бо думав, скільки ж той юнак візьме на себе зерна: мішок а може два… Коли враз юнак узявся до роботи. Не встигли ще господар з чоловіком розбалакатися, як робота вся зроблена: полова окремо, зерно окремо.  Тоді й каже парубок до свого господаря: «Йдіть та шукайте рядна, лантухи і зробіть з нього велике рядно». Побіг чоловік додому та зшили-зв’язали вони з жінкою величезне рядно. Приносить. Юнак нагорнув величезну купу (ледь не більшу частину того, що змолов), на тому й розійшлися з господарем, бо така була домовленість. Пішли вони та й засіяли поле.
   І стали в тієї родини справи налагоджуватися. Так добре служив у них молодець, що сім’я за рік його служби розжилася на коней, волів, запасів в комірчині та й самі стали добре вдягнені та доглянуті. Підійшов час прощатися зі слугою. А парубок сів та й думає собі: «Як це так, що моє чортяче діяння та й буде на користь людині? Треба щось наостанок нашкодити…» Думав-думав, та й придумав. Враз метнувся, запарив, заварив та й вигнав діжку горілки. Заходить чоловік до хати, а чортеня в людській подобі й каже: «Час прощатися нам, чоловіче» – «Ой, та й як же я тепер без тебе, важко мені буде!» – каже чоловік, – «Не хвилюйся, щоб тобі не так сумно й тяжко без мене було, залишу я тобі дарунок по собі. От тримай, випий!» – і дає чоловіку чарчину з горілкою. Чоловік взяв, випив – гаряче та весело йому стало. Той навчив його, як робити такий трунок, попрощався і пішов. Ось так за рік як набув все своє добро чоловік, так його і втратив, попиваючи. Та почав ще й сусідів залучати до гульні. І коли в нього закінчилася горілка, почали сусіди гнати… Отак і пішов «чортівський подарунок» між людьми, а люди почали втрачати розум, своє господарство, чесні думки та прадавній звичай. Отакий подарунок зробив чорт людині…
Чесність, свідомість та воля – шляхи до збереження генетичної сутності
(за матеріалами доповідей практика козацького характерництва Віктора Валентиновича Бабія, активіста громадського руху «Твереза Україна» Ігоря Гриценка)
   У кожного народу є свій код еволюційного розвитку. Згідно цього еволюційного розвитку ми маємо виконати певні діяння на цій землі і по цьому житті повернутися до своїх духовних батьків, щоб сповістити їх про наші досягнення.
Але є технології, які перешкоджають виконати призначення людини та збитися з необхідного шляху. Одна з технологій, щоб людина йшла не еволюційним шляхом, а деградаційним – це технологія патологічної зміни свідомості. Ця технологія вводить людину в такий соціальний стан, що вона знає тільки те, що вона народжується, живе і помирає, що в свою чергу породжує постійний страх фаталізму та обмежує світогляд.
   Одним з інструментів реалізації цієї технології є наркотики – це група речовин, які згубно впливають на нервову систему. За висновками офіційної медицини, алкоголь та нікотин є речовинами, які в певній мірі блокують діяльність нервової системи, а отже впливають на неї та організм людини в цілому згубно. Таким чином, алкоголь та нікотин є по суті наркотиками, що сьогодні «старанно» приховується від людської свідомості.
   В нашому суспільстві існує багато міфів про алкоголь. Одним з них є те, що алкоголь вживати можна і навіть корисно, але в обмежених кількостях. Насправді ж незалежно від кількості вжитого алкоголю принцип його дії залишається незмінним: блокування нервової системи, утворення тромбів у крові, ураження клітин внутрішніх органів і т.д. Дозою вжитого алкоголю вимірюється лише ступінь прояву його згубного впливу. Тому безпечною дозою є 0 мл.
   Іншим міфом є те, що наші пращури завжди вживали алкоголь у великій кількості і при цьому залишалися здоровими. Насправді ж вживання алкоголю серед нашого народу та слов’янської етнічної групи взагалі не було популярним. Погляньмо на статистику вживання алкоголю в Україні:
g_stat 
(За даними громадського руху «Твереза Україна», www.tvereza.info)
   Як бачимо вживання алкоголю різко збільшилося протягом останніх 50 років і досягло жахливого показника у 18 літрів абсолютного спирту на душу населення. Офіційно вважається, якщо рівень вживання алкоголю перевищує 8 літрів на душу населення, то починається деградація нації та поступове її виродження. Але як так сталося? Справа в тому, що нашому суспільству протягом зазначеного періоду часу активно нав’язувалася певна модель поведінки. Давайте проведемо невеличкий порівняльний аналіз. Спрощено принцип поведінки людини можна порівняти з комп’ютерною програмою. Так схематично виглядає програма:
   Принцип дії програми: надходження вхідних даних – обробка запрограмованими діями – вихідні дані.
g_prog1
   За аналогією людину можна зобразити наступним чином:
g_prog2   Події, що відбуваються навколо, несуть людині різну інформацію, яка обробляється її «внутрішньою програмою», що в свою чергу призводить до певної реакції/моделі поведінки. Цією внутрішньою програмою є свідомість.
   Як ми вже раніше зазначали, існують технології що прагнуть патологічно змінювати свідомість людини. Це робиться з метою знизити можливості людини розуміти світ та піддати її маніпуляціям зі сторони. Таким чином, людині була нав’язана програма алкоголізації життя. Сьогодні народження дитини «святкують» вживанням алкоголю, смерть людини «вшановують» вживанням алкоголю, успіхи на роботі «відмічають» тим же і т.д. Яку б подію ми не взяли, то практично щодо кожної людині нав’язана така модель поведінки. І варто зазначити, що така модель поведінки, будучи впроваджена зі сторони, починає діяти автономно в межах родини чи іншої соціальної спільноти. Г.Шичко казав: «Алкоголізм починається не з першої випитої чарки, а з першої побаченої, яку підіймають батько чи мати.» Тому в першу чергу відповідальність за вироблення «імунітету» до даної згубної програми несуть батьки. То ж хочемо зробити наголос на обов’язку батьків вберегти себе та своїх дітей від пияцтва віршем-піснею Марії Олексіївни Гармаш:
Тату, тату, ой не пий же, тату!
Ой не пий…
Твоє горе, а моя розплата –
Пожалій…
Хочу жити, хочу я радіти,
Світе мій!
Тату, тату, глянь на свої діти –
Пожалій…
Тату, тату, я ж твоя краплина,
Я – це ти!
Тату, тату, рідная людино,
Захисти!
Хочу жити, хочу я радіти,
Світе мій!
Тату, тату, глянь на свої діти –
Пожалій…
Тату, тату, радості багато –
Подивись!
Світло жити, легше й помирати,
Не журись.
Хочу жити, хочу я радіти,
Світе мій!
Тату, тату, глянь на свої діти –
Пожалій…
 
   Давайте розглянемо згубний вплив алкоголю та інших наркотичних речовин ще з одного боку.
   Людина проходить певні інформаційні канали на різних етапах свого життя,починаючи від зачаття і до етапу зрілості (сьогодні для дівчат – 18, для хлопців – 20 років). На цих етапах вона набуває певних кількісних і якісних знань, щоб нейрони мозку активізувалися та склалися у ланцюжки, які дають можливість стати свідомою особистістю та сформувати світогляд. І якщо до 18-20 років у активацію нейронів втручаються наркотичні речовини, то в подальшому людина не може бути повноцінно здоровою (фізично, розумово, духовно). Разом з цим важливо знати, що кожен з нас приходить в цей світ і отримує «банк чистої енергії», накопичений нашими пращурами. І якщо людина вживає наркотики, то ця енергія втрачається попусту. Внаслідок цього втрачається той еволюційний шлях, яким вона має досягти свого істинного щастя і залишити своїм нащадкам енергетичну базу даних, щоб вони могли її використати в реалізації свого призначення.
   У нас є інстинкт самозбереження – наш охоронець, що дозволяє виявити загрози. Наркотики присипляють цього охоронця і з людиною починають коїтися страшні речі. Особа перебуваючи під дією наркотичної/алкогольної отрути починає відчувати енергетичну недостатність, яку вона буде намагатися поповнити шляхом «енергетичного вампіризму». Саме тому люди у стані наркотичного сп’яніння часто влазять у сварки, бійки і т.д.
   Цікавий факт: техніку-запліднику на фермі при виконанні своїх функцій забороняється користуватися парфумами, палити та вживати алкоголь, тому що це може нанести шкоду репродуктивним клітинам. Чому ж немає такої інструкції для людей?..
   Як же боротися з наркотичними залежностями? Ідеологічна боротьба, спрямована на заперечення наркотиків, є малоефективною. Натомість необхідно утверджувати тверезість, адже це є природнім станом людини. Всі ми народжуємося тверезими, тому так і маємо жити! Кодування також є неефективним, адже воно робить людину пасивною до самого себе. Щоб позбутися залежності, необхідно стати активним і рухатися чесно та усвідомлено до цього. Людина, яка вживає наркотики, є нечесною по відношенню до свого організму. Адже кожна наша клітина чекає від нас поживні речовини та енергію на різні потреби: самообслуговування організму, підтримку тонких тіл (ментального, астрального, ефірного), а найбільше на імпульсне кільце, за рахунок якого здійснюється перехід з третього виміру в четвертий, коли ми покидаємо цей світ. Імпульсне кільце можна побачити зображеним на іконах: жовте коло навколо голови. В ньому на третьому місяці вагітності закладається ядро розуму. Кільце дає можливість перейти в четвертий вимір. Якщо не набраний необхідний енергетичний потенціал, то людина не може здійснити цей перехід. Душі, що не здійснять перехід, можуть бути загублені у просторі та стати енергетичним тягарем для свого роду. Тому ми маємо завжди пам’ятати, що чесність, свідомість та наша воля є дієвими інструментами збереження нашої генетичної сутності!
   Пропонуємо вам пізнати мудрість пісні на слова Степана Пушика та музику Миколи Литвина «Козак гуляє», яка вже стала народною та дуже вдало відображає істинну небезпеку, що породжується слабкістю духу перед спокусами «чортівських подарунків».
Козак гуляє
Сл. Степана Пушика
Муз. Миколи Литвина
 
Козак гуляє,
Шинкарка носить,
Шинкар питає:
Чому не п’єш?
Козачка плаче,
Козачка просить:
   Не пий, козаче,
Коня проп’єш!
Козак сміється,
Шинкарка носить,
Шинкар шепоче:
   Замало ллєш!
Козачка плаче,
Козачка просить:
   Не пий, козаче,
Мене проп’єш!
Шинкарка носить,
Шинкар моргає,
Козацтво п’яне,
Регоче ніч!
Благає мати,
Вмовляє просить:
   Не пийте, хлопці,
Проп'єте Січ!
Шинкарка носить,
Носить і носить,
Ллє горілочки,
Пива, вина:
   Не пийте, діти!
Вкраїна просить.
Не пийте, діти
Я в вас одна!!!
 
Усвідомлене батьківство
(за матеріалами доповіді Ірини Григорівни Євтушенко, лікаря-гінеколога вищої категорії, кандидата медичних наук)
   Найбільша цінність для нас – це здорова й радісна сім’я. Кожна родина повинна виховувати в собі світлі закони існування роду, накопичувати ці сімейні цінності та передавати наступним поколінням. В цьому є сила кожної сім’ї і нації в цілому.   Питання усвідомленого батьківства були завжди в культурі українців, проте багато чого з часом втратилось. Тому на часі нині є відновлення саме свідомого батьківства як найвищої запоруки щастя кожної родини.
   Потрібно пам’ятати, що обов’язком майбутніх батьків є створення радісного оточення навколо майбутньої мами та й навколо родини в цілому. Всі емоції та почуття, що витають в родині, відобразяться на дитині. Тому дуже важливо створити середовище радісне, спокійне. Потрібно пам’ятати, що всі почуття, які батьки передали своїй дитині під час вагітності, дитина буде нести все своє життя.
   Важливо наголосити, що виховання дитини починається з моменту її запліднення, а ніяк не школи чи університету. Дуже важливо виховувати хлопчиків та дівчат щодо статевих питань ще з раннього віку. Важливо хлопчиків виховувати так, щоб вони поважали дівчаток вже змалку, ставилися до них як до майбутніх матерів, берегинь роду.
   Багато хто може сказати, що зараз свій вплив має сексуальна революція і всі ми є її заручниками. Але ж наші діти не винні у цьому і ми повинні зробити все, щоб пропаганда ранніх статевих стосунків не сприймалася як правильний шлях. Досвід багатьох країн вже показав, що ранні статеві відносини ведуть у прірву. Як же вберегти наших дітей від того, що вони бачать в інтернеті, на книжкових лавках, по телевізору? Єдиним виходом є започаткувати у кожній родині довірливі  відкриті розмови. Правильне Слово має велику силу і здатне донести до наших дітей істинне призначення статевих відносин.
   Марно сподіватись, що вирішити усі проблеми ранніх статевих відносин можуть різні прививки, що робляться від статевих захворювань, засоби захисту і т.д. Проблему може вирішити тільки правильний світоглядний підхід. Він полягає у взятті відповідальності за свого обранця та розуміння «вищого»  призначення єднання статей. А цим є поєднання заради продовження, заради найвищого творіння, на яке здатне людина – народження.
   Є цікавий історичний факт, що лікар в Освенцимі зазначив, що наш народ не можна перемогти, адже він надзвичайно чистий морально, свідченням чого була незайманість всіх незаміжніх дівчат.  Тоді у дівчат була відповідальність перед собою, перед своїм майбутнім обранцем, перед здоров’ям своїх майбутніх дітей.Чому ж зараз ми боїмось брати цю відповідальність? Аналізуючи статистику Києва, дізнаємося, що народжуваність приблизно дорівнює смертності (водночас, в переважній більшості інших регіонів України переважає смертність над народжуваністю). За минулий рік в Києві 32000 народжених, але 10000 абортів, з яких близько 500 здійснили неповнолітні дівчата. Це результат того, що в певний час щось не було проговорено, не сформовано правильного образу. Хочемо звернутися з віршем-закликом Антоніни Іванівни Литвин до майбутніх батьків та матерів, аби вони відповідально ставилися до приведення у світ своїх діточок:
З давнини на землю України
Налітали хижі супостати –
Клекотом загрозливим орлиним
Діток огортала кожна мати.
Мов орлиця кидалась до бою,
Захистить життя свого дитяти!
Що ж за лихо сталося з тобою?
Бо сама їх стала убивати!..
Чуєш: витіка твоя кровинка –
Ти світ сонця не дала йому!..
У душі на все життя провина,
А синок полинув у пітьму.
Чуєш: скрипочка рида печально –
То жива стікає течія!..
То голосить в білий світ прощально
Донька ненароджена твоя…
Українко! Лицарю-козаче!
Порятуймо наше майбуття:
Хай слізьми кривавими не плаче
Вами ненароджене дитя!
Плід кохання в материнськім лоні
Привітає небо і земля –
Приготуйте батьківські долоні,
Що пригорнуть радісно малят!
Не вбивайте у собі Вкраїни,
Що прийшла в сьогодні крізь віки –
Криком першим тисячегомінним
Новий день хай творять малюки!
 
   То ж сьогодні вкрай важливо, щоб в кожній сім’ї створювалися умови для відвертої розмови, щоб дитина не боялася говорити, навіть коли в неї виникли проблеми, та вчасно отримувала необхідні знання. Здоров’я наших дітей (духовне та фізичне) починається в першу чергу з усвідомленого батьківства.
   Бережімо свою сутність! Гідно, свідомо та плідно продовжуймо свій рід!
 
Школа Батьків-Матерів України.
 
 
 
 
 
 
 
 

 

Залишити відповідь