Звичай

  Стій за звичай горою, то й люди будуть з тобою. Народна мудрість   «…Повчимося старому, зануримо душі в нього, бо то є наше, що прийшло з Колом і творить Божу силу…» Велесова Книга   Звичай завжди вів наш народ до перемог, давав сил вижити серед ворогів і створював середовище для творчості та розвитку. В добу Запорізької Січі звичай розцвів з новою силою, він утвердив самоврядування українців, як гуманний народ, що показав світу людські відносини в той час, коли Європа спала в рабстві та насильстві. Саме рівноправні взаємини між українцями да�...

   «Що посієш – те й пожнеш!» - здавалося б простий вислів, та несе він в собі предковічну мудрість, що вчить нас берегти відбірне  зерня, засівати ним плодючу ниву, збагачувати поле, пожинати цінні плоди і вирощувати нове, більш цінне насіння. І коло це неперервне. Якщо на якомусь етапі воно розірветься, то зіпсується насіння, виснажиться земля, а плоди змарніють та втратять свою цінність…    Так і рід наш вкраїнський має добирати знання та відомості, що вкладає у молоде покоління, розвивати здібності нащадків, що творитимуть світле майбуття, зберігаючи свої пракорені. ...

«Українці — це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулася амнезія історичної пам’яті і якісні втрати самого національного генотипу. Образ її спотворювався віками, їй приписувалася мало не генетична тупість, не відмовлялося в мужності, але інкримінувався то націоналізм, то антисемітизм. Велике диво, що ця нація на сьогодні ще є, вона давно вже могла б знівелюватися й зникнути. Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі... Вона че�...

         Із незбагненної глибини буття доходять до нас відомості про дивовижну таїну продовження роду. Людину весь час цікавило, а звідки з’явилась та чи та рослина, комашка, тварина? Створювались міфи, легенди, перекази, які пояснювали походження всього живого. А сама людина звідки взялася? То Боже творіння! І до цього часу, незважаючи на ґрунтовні наукові дослідження, немає остаточного незаперечного ствердження про походження людини, і все далі у глибину віків відсувається вік існування людини на землі, бо давніші і давніші викопні свідчення про це.    Про розмн�...

  Г.Князюк «Дослідження та впровадження звичаєвих карбів українців»    Запорізькі козаки не мали писаних законів і діяли на підставі стародавніх звичаїв, словесного права і здорового глузду. І на території Січі польські та московські закони ігнорували. Характерною ознакою Звичаю була його обрядовість, в якій широко застосовувалась усна народна творчість. У формі коротких речень закарбовувалися головні ознаки Звичаю, все це робило його зрозумілішим, потрібнішим та рідним наступним поколінням.   Добре все по мірі. Де велика рада – там рідкий борщ. ...

  Г.Князюк «Дослідження та впровадження звичаєвих карбів українців» Землі своєї не віддавати, а чужої не брати.  Жити у відповідності з природою. Пам’ятати свій рід до сьомого коліна, героїв свого народу і героїчні події. Вирішувати всі питання Колом, Вічем і Радою. Землі не продавати. Зберігати право власності по спадковості. Надавати в оренду. Із кращих щороку вибирати до влади і свідомо їм підкорятися. Даному слову бути вірним. Бути в злагоді та єдності в сім’ї, в роду і народом. Взаємодопомога один одному та в громаді. Не зраджува...

З книги "Дослідження та впровадження звичаєвих карбів українців" Г.Князюка 1. Звичай – це Коло, Віче, Рада, рідна Мова, рідна Віра, книга Нації. 2. Це життя у ритмі з Всесвітом, Сонцем, Водою, Землею, своїм Народом. 3. Міра, Воля, відчуття Справедливості, Честь і Знання, що мудро рухають нас у духовному та матеріальному житті. 4. Це - наша Правда, яку треба пізнати, оберігати і захищати. 5. Звичай – це джерело та обруч єднання людей у громаду, а громаду – у народ. 6. Це наша Совість, а без неї ми тварини і звіри. 7. Жити своєю працею і не бідувати. 8. Звичай – це від�...

Рідне українське свято – День Веселуна    Ось вже понад 300 років в Україні святкується День 1-го Квітня як День усіх дурнів. Проте, якщо глибше познайомитись зі світоглядом наших пращурів, то очевидним стає, що свято «1-го апреля» не має нічого спільного з давніми уявленнями квітневого свята українців. «Перше квітня – брехня всесвітня» або «1-го апреля – никому не веря» - лозунги, які звеличують неправду, принизливе висміювання, які завжди засуджувались правдолюбним і щирим українським народом.   Здавна час, коли весна вже повноправно починала владарювати �...