Народна творчість

   Була собі на світі країна. Горді і волелюбні люди жили в ній. І любили ті люди красу. По всьому світі славилися їхні вироби: чи різьблення по дереву-кістці, чи вишивки, чи килими. Бо були то довершені, витончені роботи. Кожна річ – неперевершений твір мистецтва.    Багата була країна золотом і дорогоцінностями. І заздрісні сусіди давно хижо поглядали, щоб загарбати ту країну. Та волелюбні і невпокорені люди вміли захищати свій край. У бою вони були завзяті і мужні. А якщо падали на землю, то ніби брали від неї сили – зранені, закривавлені ставали знову до бою і перемагали, а перел...

  Г.Князюк «Дослідження та впровадження звичаєвих карбів українців»    Запорізькі козаки не мали писаних законів і діяли на підставі стародавніх звичаїв, словесного права і здорового глузду. І на території Січі польські та московські закони ігнорували. Характерною ознакою Звичаю була його обрядовість, в якій широко застосовувалась усна народна творчість. У формі коротких речень закарбовувалися головні ознаки Звичаю, все це робило його зрозумілішим, потрібнішим та рідним наступним поколінням.   Добре все по мірі. Де велика рада – там рідкий борщ. ...

   Коли людство, освячене божою ласкою, тихо і мирно жило на землі, заздрісний і злий дух мучився миром і злагодою між людьми. Витворив тьму-тьмущу нечисті, що пішли по світу і спідтиха-тиха розтлівали людські душі.    І розлилася гидь по світу, і людство тонуло в болоті нечестивих дій. Страждали і мучились чисті душі, невразимі до зла.    І тоді Бог послав одній благочестивій сім’ї двох діток-близняток, дівчаток: одна-утішниця, розрадниця стражденних, друга несла світло правди, будила совість і добро у заблукалих душах. Батьки знали про призначення доньок і були повні р�...

   Було це в сиву давнину, коли над нашим багатим і щедрим краєм весь час чатувала загроза: налітали, як хижі круки, чужинці, крали людей у рабство, грабували і вбивали…    Та були сили, які стояли на захисті – таємниче військо, все життя яких віддавалося святій справі: обороні рідного народу!    Були там і чоловіки, і жінки. Війська діяли і окремо, і разом, у великій єдності і згоді.    У кожному поселенні були волхви, – характерники-старійшини, які відбирали поповнення військам. Це був тривалий процес, і що найдивніше – це була подружня пара, що до свого одру�...

          Це було тоді, як над Україною, мов круки, кружляли татарські орди, турецькі когорти та всякі інші напасті і насильства.    І єдиними оборонцями рідної землі були козаки, святі лицарі волі.    Але як не намагалися, не завжди могли встояти від хижих нападників, і гинули старі і малі, а молоді бряжчали кайданами в неволі, чи ридали в гаремах над потоптаною зґвалтованою цнотою і коханням.    Зібралися на раду: що діяти, як рятувати люд від напасті. І мовив слово старий козак Нелинь: «Я підготую триста молодих козаків, хай підуть в усі куточки від сел...

  Було це тоді, як над Січчю Запорізькою зависла петля, що ось-ось мала затягтися смертильним порухом. Козацтво вирувало: військо обступило! Вороже? Не вороже?.. Браття-Слов’яни, а з чужим генералом… Облягли козацький стан. – Не проливати братню кров! Не годиться! – Розігнати вражу силу! Хто їх кликав сюди? – Гріх! Бог покарає за кров християнську… Підемо з іконою Божої Матері! Ходив-блукав поміж козаків молодик завзятий, хоробрий та днесь розгублений: що робити? Завтра, або кров братня потече, або навіки згине вільне козацтво, застогне у ярмі люд, а царс�...

   ЛЕЛЕКА - символ любові до батька-матері, котрі благословили тебе на світ, а тому це - й символ сімейного благополуччя, любові до рідної землі, Батьківщини. Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят. І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо – його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи.     Ось так Антоніна Іванівна Литвин згадує своє дитинство:    …Священним птахом в нашому селі вважався лелека. Якби робили герб нашого села, то лелека був би на �...